Проєкт “Українська історія: глобальна ініціатива” перейшов на новий етап, коли учасники розпочали ґрунтовну роботу над текстами своїх досліджень. У цьому процесі особливу увагу буде приділено комунікації та обміну ідеями між науковцями, оскільки саме це стане запорукою якісної інтеграції досліджень в майбутньому.
10 лютого 2025 року в Києві зібралося тридцять науковців, що працюють в Україні, аби обговорити теми від доісторичних часів до XXI століття. Попри розмаїття дослідницьких підходів, головною метою було поглибити порозуміння між учасниками, чиї тексти, відповідно до ідеї проєкту, мають взаємопов’язуватися й доповнювати одне одного. Подію ініціював і модерував Тімоті Снайдер, а Оля Гнатюк і Ярослав Грицак, із Академічної ради, долучилися як модератори панелей і коментатори виступів.
Захід розпочався із сесії, присвяченої доісторичному періоду – часу, коли ще не існувало писемних джерел. Віктор Чабай виступив із доповіддю про останній льодовиковий максимум (26 000–20 000 років тому), описавши його вплив на довкілля та спільноти Європи. Юрій Рассамакін представив огляд ранніх пасторальних культур Чорноморських степів, досліджуючи їхні зв’язки з першими аграрними суспільствами. Сергій Теліженко та Павло Шидловський проаналізували неолітичні трансформації, наголошуючи на складності та багатовекторності розвитку доісторичних суспільств.
Багато важливих подій доісторії Східної Європи відбувалося саме на території сучасної України або проходили через неї. Басейни Дніпра і Дністра відіграли визначальну роль у поширенні технологічних інновацій, міграційних процесах та культурних обмінах між різними регіонами Європи – від Чорного моря до Балтики.
Після короткої перерви учасники перейшли до обговорення пізніших історичних періодів. Володимир Маслійчук презентував особливості формування міст на кордоні лісостепу в XVI–XVIII століттях, а Оксана Дзера розповіла про вплив перекладів текстів, зокрема Біблії, на формування національної ідентичності. Геннадій Казакевич звернув увагу на використання фотографій XIX – початку XX століття як джерела до вивчення ідентичності міського середнього класу. Презентація Наталії Гуменюк, дослідниці капсули “Війна як досвід”, була присвячена багатогранності переживань українців у контексті сучасної війни.
Наступна дискусійна сесія була присвячена питанням, що проходять червоною ниткою через велику кількість дослідницьких капсул проєкту. Перша частина, яку модерував Олександр Галенко, сфокусувалася на запитанні, що є суб’єктом української історії — нація чи територія, та як вони між собою взаємопов’язані. Друга частина дискусії розпочалася з виступу Мартіна-Олександра Кислого і продовжилася за модерації Ярослава Грицака. Її темою була інтеграція історії Криму в дослідження різних тематичних капсул. Оксана Кісь у третій, заключній частині цієї сесії презентувала виклики та потреби включення жіночих перспектив у історичні наративи, що спровокувало жвавий обмін думками щодо застосування гендерної оптики в індивідуальних дослідженнях учасників проєкту.
Ініціатива також вдячна за співпрацю науковцям, які не беруть безпосередньої участі у проєкті, але взяли участь у дискусіях, тим самим сприяючи вдосконаленню досліджень та майбутніх текстів. Цього разу ми висловлюємо подяку Людмилі Гриневич, керівниці Центру досліджень Голодомору в Україні, та Мартіну-Олександру Кислому, директору Центру “Кримські студії” при Національному університеті “Києво-Могилянська академія”. Їх експертиза та глибокий аналіз значно збагатили дискусії та зробили вагомий внесок у розвиток проєкту.
Фото – Катерина Лащикова
