Третя щорічна конференція «Української історії: глобальної ініціативи» (UHGI), що відбулася 14–16 вересня 2026 року в Києві, об’єднала 80 науковців, щоб працювати над створенням всеосяжної історії України через історію світу та всеосяжної історії світу через історію України.
Академічна конференція нового формату
На відміну від традиційних академічних конференцій, зустріч у Києві була організована навколо спільної роботи без формальних презентацій.
Протягом трьох днів учасники обговорили 58 наукових праць у межах 58 окремих семінарів. Кожна сесія об’єднувала авторів та їхніх колег для аналізу проєктів текстів, критичного осмислення інтерпретацій, пошуку зв’язків між різними історичними періодами та обговорення того, як складні академічні дослідження можна представити читачам за межами академічного середовища.
Фото – Катерина Лащикова
На конференції не було презентацій зі слайдами чи можливості дистанційної участі онлайн. Головний акцент було зроблено на тому, щоб бути разом в одному просторі, читати й обговорювати роботи одне одного, обмінюватися ідеями та розвивати інтелектуальні зв’язки, без яких реалізація проєкту такого масштабу була б неможливою.
Для багатьох учасників конференція також стала нагодою знову зустрітися з колегами, з якими вони працюють від початку Ініціативи, а також привітати нових учасників, які долучилися до проєкту цього року.
Дискусії відображали одну з центральних амбіцій UHGI: створювати історію, яка відповідає високим академічним стандартам і водночас залишається цікавою та доступною для широкої аудиторії.
Це завдання вимагає більшого, ніж просто спрощення академічної мови. Йдеться про створення історичних оповідей, які допоможуть читачам зрозуміти, чому історичні події мають значення, як пов’язані між собою різні епохи та регіони і яким чином минуле України є частиною значно ширшої історії людства.
Формування наукової спільноти під час війни
Рішення провести зустріч у Києві мало особливе значення в умовах, коли триває повномасштабне вторгнення Росії в Україну.
Для міжнародних учасників поїздка на конференцію стала можливістю безпосередньо відчути деякі реалії життя України під час війни. Для українських дослідників це означало можливість продовжувати наукову роботу попри виклики та невизначеність воєнного часу.
Сьюзан Боннер, канадська журналістка та старша наукова співробітниця Школи глобальних справ і державної політики Манка при Університеті Торонто, цього року долучилася до Академічної ради UHGI, маючи за плечима чотири десятиліття досвіду в журналістиці та публічних комунікаціях.
Її подорож до Києва була перервана російською атакою дронів на залізничну інфраструктуру поблизу українсько-польського кордону. Подорожуючи разом з іншими учасниками UHGI, вона пережила тривалі затримки та евакуацію до укриття на залізничній станції, перш ніж дістатися столиці.
У статті, опублікованій у Policy Magazine після конференції, Боннер розповіла про досвід подорожі країною, що перебуває у стані війни, та участі в міжнародному проєкті, покликаному зробити минуле України доступним для глобальної аудиторії.
Її розповідь ілюструє одну з центральних ідей Ініціативи: для розуміння сучасної України необхідно глибше пізнати її минуле та місце країни у світовій історії.
Для Тімоті Снайдера конференція також продемонструвала важливість наукової співпраці в часи, коли ізоляція та залякування становлять загрозу інтелектуальному життю.
У своєму заключному слові він підсумував те, чого учасникам вдалося досягти разом:
«Ми, безумовно, працюємо проти ізоляції. Ми працюємо проти надмірної спеціалізації. Ми працюємо проти залякування. Ми працюємо проти деморалізації та нігілізму».
Проте, наголосив він, мета цієї зустрічі полягала не лише у протистоянні цим викликам. Вона також полягала у спільному творенні чогось нового: спільноти, заснованої на інтелектуальному обміні, взаємній підтримці та спільній відданості історичній істині.
«Ми працюємо над формуванням спільноти, — сказав він, — а також над утвердженням принципу, що ми можемо прагнути наукової істини й робити це разом».
Від академічних досліджень до книжок і цифрового історичного досвіду
Протягом останніх трьох років дослідники вивчали теми, що охоплюють тисячоліття історії. Їхня робота охоплює археологію, міграції народів, культурні та релігійні взаємодії, політичні процеси й численні зв’язки між Україною та ширшим світом.
Під час конференції дослідники також зустрілися з членами редакторської команди UHGI на чолі з Клайвом Пріддлом. Редакторська робота супроводжуватиметься створенням карт, ілюстрацій та інших візуальних матеріалів, які допоможуть оживити результати досліджень.
Як пояснив Снайдер у своєму заключному слові: «Ми створюємо і наукову, і популярну історію. Ми прагнемо створити як історію, яку можна прочитати, так і історію, яку можна пережити».
Фото – Катерина Лащикова
Конференція завершилася спільним розумінням того, що подальша робота виходить за межі завершення окремих рукописів. Ідеться про об’єднання результатів багаторічних досліджень у цілісну історію України, яку люди в усьому світі зможуть читати, досліджувати та переживати.
І, як продемонструвала зустріч у Києві, ця робота починається з людей, готових об’єднати свої зусилля, щоб втілити задум у життя.
