10 вересня 2025 року відбулася щорічна подія проєкту “Українська історія: глобальна ініціатива”. Вона була присвячена темі раннього життя на Землі, еволюції живого, неолітичним трипільським містам та сучасним методам археології. Хоча теми охоплювали величезний період, йшлося про єдине — що нового сучасна наука розповідає нам про життя людей на наших землях у довгій історичній перспективі.
Захід відвідали зокрема глави іноземних дипломатичних предствництв, керівники культурних установ, науковці, представники медіа.
«Ідея цього проєкту виникла в мене задовго до великої війни, і повномасштабне вторгнення лише додатково підтвердило його актуальність і важливість. Війна — це спроба нашого ворога зупинити великий історичний шлях українського народу. Наш ворог використовує псевдоісторію як зброю, намагаючись виправдати втручання в наше сьогодення та забрати наше майбутнє через фейкове минуле. Ми в проєкті “Українська історія: глобальна ініціатива” розповідаємо історію правди. Можливо, якщо нам вдасться — історію любові. Бо коли ти краще розумієш нашу історію, це допомагає більше любити, а коли більше любиш — краще захищаєш.
У нас є унікальна команда для цього унікального мультидисциплінарного проєкту. Ми сподіваємося, що цей проєкт допоможе розумом осягнути те, що ми відчуваємо серцем — наскільки важлива для нас Україна і чому», — підкреслив Віктор Пінчук, засновник та автор ідеї проєкту. За його словами, амбіції Ініціативи сягають дослідження часів не лише коли на території України з’явилися перші люди, а і до моментів, коли ці території тільки формувалися і тут зароджувалося життя. Нові перспективи в археології відкривають сучасні технології та міжнародна співпраця, які дозволяють поглибити наше розуміння дописемного періоду.
Основну доповідь про витоки життя на Землі представила всесвітньо відома еволюційна біологиня Олівія Джадсон. «Життя — це геологічна сила. Майже століття тому Володимир Вернадський, перший президент Української академії наук, у своїй книзі “Біосфера” стверджував, що на планеті немає хімічної сили більш постійної та потужної, ніж живі форми разом узяті. Історії життя і Землі можна розуміти як серію п’яти розширень джерел енергії: геохімічна енергія, сонячне світло, кисень, плоть і вогонь. З кожним розширенням планета ставала домом для більшої кількості та різноманітності життєвих форм, а їхній вплив на планету — дедалі потужнішим. Це дає мені глибоке відчуття зв’язку не лише з іншими формами життя, а й з водою, скелями, повітрям — і відкриває закономірності в історії Землі, вписуючи людей у найглибші пласти цієї історії», — зазначила Олівія Джадсон під час виступу.
Професори Альберт Хафнер з Університету Берна та Йоганнес Мюллер з Кільського університету обговорили з Тімоті Снайдером, головою Академічної ради проєкту, функціонування трипільських міст неолітичного періоду (близько 4000 років до н.е.). Вчені показали, що хоча ця історія видається знайомою, але насправді вона є однією з найменш досліджених: ми і досі намагаємося зрозуміти як функціонували давні міста, якою була їхня економіка та соціальна структура.
«Сучасна археологія — це наука, яка стоїть на фронтирі наукового пізнання про світ і про себе. Археолог досліджує не стільки давні епохи, скільки аналізує загальний шлях людини — від початку існування до сьогодення. Археологічна спадщина — це самоцінне явище, як природа, бо кожна археологічна знахідка може переломити наше уявлення про самих себе. Особливо актуальна археологія зараз, під час війни, коли ми спостерігаємо масштабну втрату археологічної спадщини», — наполягає Павло Шидловський із Київського національного університету ім. Т. Шевченка, дослідник теми “Людина в мінливому середовищі плейстоцену”.
«Археологія — молода і сучасна наука, ціль якої розповісти про минуле людини, яке на відміну від сьогодення, не було зафіксоване різними медіа. Минуле яке не попало до перших історичних праць, а деколи, минуле котре залишилось непоміченим, але важливим. Археологія змінилася з плином часу. Участь у такому великому проєкті як UGHI є неймовірним шансом для археологів розповісти більше про давнє минуле на території України та зробити його ближчим для розуміння. Також це гарна можливість, міжнародній команді дослідників обʼєднати зусилля для нових відкриттів та спільної роботи!», — сказала Марта Андрійович, Пoстдокторантка Школи Археології Оксфордського університету.
Передмовою до інтелектуальних обмінів стала виставка артефактів із фондів Національного музею історії України. Особливу увагу привертає скарб із гори Борлог, виявлений у 1996 році в Карпатах. Скарб демонструє масштаби міжнародної торгівлі бронзової доби (ІІІ – кінець ІІ тис до н.е.): зброя і сокири з територій нинішніх Румунії та Угорщини та місцеві вироби об’єдналися в одному комплексі, який дослідники вважають ритуальною пожертвою богам.
